199.
Bodik
(23.04.2008 18:33)
0  
Нормальний реферат , на нормальну тему , майте!
Не то шо в вас!
Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського
Про війну написано багато віршів, романів і п''єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни.
Тема війни для поета - це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. Твардовського "Я знаю, никакой моей вины". Він сам був на тій війні, бачив її зблизька, але оспівує не стільки героїку подвигу солдата, хоч і це є в його поемах та віршах, скільки долю звичайної людини, яка з честю витримала випробування війною. У кожного своя трагедія війни. Ось лежить на льоду в Фінляндії молодий солдат, з,овсім хлопчик. І поет визнає:
Мне жалко той судьбы далекой,
Как будто мертвый, одинокий,
Как будто это я лежу,
Примерзший, маленький, убитый
На той войне незнаменитой,
Забытый, маленький, лежу.
Через свої емоції, через свою душу пропускає поет долю кожної людини, з якою довелося зустрітися на війні. Тому по-особливому проникливо зображує поет трагедію звичайної родини у поемі "Дім при дорозі". Як запам''яталася всім та трагічна неділя 21 червня 1941 року! Герой поеми косив траву, відчуваючи радість і від сонечка, що тільки-но показалося, і від молодості, і від надійності мирного життя, у якому було все, що потрібне людині для щастя: сім''я, діти, хата, добробут і любов. Ось ця картина найяскравіше відобразила трагедію війни, бо це все враз було зруйноване, коли "старинным голосом война... завыла". Таку трагедію пережили мільйони його співвітчизників, і не всім так поталанило, як Андрієві, дочекатися рідних з полону, знайти сім''ю після війни. Це була і трагедія сім''ї, і трагедія цілого народу, бо війна - це передусім смерть і руйнування. І щоб протистояти біді, О. Твардовський створив образ бійця, який здатен перемагати біду - Василя Тьоркіна. Героя полюбили всі за життєрадісність, кмітливість, доброту, за людські і солдатські якості, бо він був один із них, з тих, хто вірив у перемогу, у те, що життя сильніше за смерть, коли людина не скоряється перед лихом. У творчості Твардовського знайшло відображення все те, що хвилювало кожного фронтовика і кожного, хто пережив ту війну. Тому під звуки салюта, що віщував перемогу, поет згадує про загиблих:
Что ж, мы - трава? Что ж, и они - трава?
Нет, не избыть нам связи обоюдной.
Не мертвых власть, а власть того родства,
Что даже смерти стало неподсудно.
І хоча минуло багато десятиліть від тієї війни, у творчості цього поета залишилася пам''ять про трагедію війни, про вічну правду людських страждань і величі духу.
|
